Що таке СОЗ, або які органічні сполуки є найбільш небезпечними.

Стійкі органічні забруднювачі - це отруйні хімічні речовини, що негативно впливають на здоров'я людей і навколишнє середовище. Поширюючись у повітрі та воді, вони можуть впливати на людей і живу природу на значній відстані від того місця, де їх використовували та випустили в атмосферу. Вони довгий час не розкладаються та можуть накопичуватися і передаватися по харчовому ланцюгу.

23 травня 2001 року відбулася Стокгольмська Конвенція, ініційована ООН «Про стійкі органічні забруднювачі». Дану Конвенцію ратифікували 128 учасників з 151 учасника, але вступила в силу вона лише 17 травня 2004 року.

Що ж таке було в тій конвенції, що вступ в силу конвенції затягнувся на цілих три роки?

Почнемо з того, що багато СОЗ широко використовувалося під час підйому промисловості, коли в комерційних цілях почали використовуватися тисячі видів синтетичних хімічних речовин. Деякі з них виявилися ефективними в боротьбі зі шкідниками та хворобами, в рослинництві та промисловості. Одним з таких дешевих засобів, став діхлордіфеніл-трихлоретан (ДДТ).

На пострадянському просторі він відомий як дуст. За оцінками, з 1940 р у всьому світі було вироблено і використано 1,8 млрд тонн цієї дешевої та ефективної хімічної речовини. В результаті інтенсивного використання ця високостійка речовина почала накопичуватися в організмах людей і в природі.

І саме пункт про ДДТ  став заковикою при ратифікації Конвенції. Знадобилося три роки, що б внести правки, котрі стосуються цього СОЗ, а саме: припинити або обмежити його виробництво і використання, але з невеликими застереженнями.

ДДТ включений у додаток про обмеження використання, тобто може проводитися і використовуватися тільки для боротьби з переносниками інфекцій. В рамках Конвенції створено відкритий реєстр користувачів і виробників ДДТ.

А підсумком трьохрічної боротьби став список із 12 стійких органічних речовин, які або заборонили виробляти (вже наявні ліквідувати) або внесли їх до списку обмеженого використання.

Основний список:

  1. Діхлордіфеніл-трихлоретан (ДДТ).
  2. Альдрин (пестицид-інсектицид, спочатку інсектицидної дії, який виявився токсичним для риб, птахів і людини).
  3. Дильдрин (пестицид, похідне альдрину; в грунті альдрин швидко перетворюється в дильдрин, який має період напіввиведення з ґрунту 5 років, на відміну від 1 року для альдрину).
  4. Ендрин (пестицид-інсектицид і дератизатор; високотоксичний для риб);
  5. Хлордан (інсектицид проти термітів, що виявився токсичним для риб, птахів; у людини впливає на імунну систему, потенційний канцероген);
  6. Мірекс (інсектицид проти мурах і термітів, не токсичний для людини, але є потенційним канцерогеном);
  7. Токсафен (інсектицид проти кліщів, є потенційним канцерогеном);
  8. Гептахлор (інсектицид, застосовувався проти грунтових комах, виявився токсичний для птахів; швидше за все, призвів до знищення локальних популяцій канадських гусей і американського боривітра в басейні річки Колумбіа в США; потенційний канцероген);
  9. Поліхлоровані діфеніли (ПХД);
  10. Гексахлорбензол (ГХБ) (пестицид-фунгіцид, впливає на репродуктивні органи);
  11. Поліхлордібензодіоксіни (ПХДД);
  12. Поліхлордібензофурани (ПХДФ; дібензофурани за структурою дуже схожі на діоксини і багато їх токсичних ефектів збігаються).